СІМ’Я Серовецьких

загиблий:

Серовецький Валентин

дата загибелі

03.10.2016

МІСЦЕ ТА ОБСТАВИНИ:

Загинув в ДТП на трасі поблизу Фастова, повертаючись з АТО

СКЛАД РОДИНИ:

Дружина та четверо дітей: Ольга (1995 р.н.), Анна (1997 р.н.), Мирослав (2008 р.н.), Полліанна (2012 р.н.)

Якщо попросити Оксану розповісти про свою родину, чоловіка, її очі одразу стають сумними...

"Наша сім'я була дружньою, веселою, багато подорожували країною, мій чоловік мріяв поїхати до Ізраїлю. Постійно дбав про родину, був дуже жертовний до людей. Постійно намагався зробити якнайбільше... Загинув у ДТП коли повернувся додому, на третій день своєї коротенької відпустки під Фастовом, віддавши країні два з половиною роки нашого подружнього життя."

Капелан Валентин Серовецький простояв весь Майдан. Ходив у салатовій жилетці з написом "Молимось за Україну". А коли почалась війна на сході, пішов на фронт. На питання "Чому?", відповів: "Я не міг лишатися в мирному місті, я там потрібен..." З 2014 року служив в "Айдарі" як священик УПЦ КП. Його знали також у 92-й та 72-й бригадах. А вже спочатку 2016 року він почав опікуватись "правосеками" з 8-го батальйону ДУК "Аратта".

Пройшов полон, поранення. Окрім вміння вирішувати щоденні проблеми хлопців, Серовецького запам’ятали як невтомного борця з алкоголізмом. О. Валентин мріяв знову відкрити православну церкву в Широкиному. Служити капелану доводилось скрізь, де є мінімальні умови. Дехто зі свідків згадує про служби Божі на подвір’ях, в казармах, на вулицях, в полях і навіть підвалах...

На фронті о. Валентину дали позивний Олрайтович. "Як справи?" - "Все добре!"